МЕТОД МАГНІТНОЇ СЕПАРАЦІЇ – ОСНОВА ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ МАЙБУТНЬОГО ТА ЕКО-ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ

Екологічна безпека – це стан та умови навколишнього природного середовища, за якого/яких забезпечується екологічна рівновага та гарантується захист навколишнього середовища: біосфери, атмосфери, гідросфери, літосфери, космосфери, видового складу тваринного і рослинного світу, природних ресурсів, збереження здоров’я і життєдіяльності людей.

На сьогодні (принаймні до 2050 року) в Європейському союзі управління екологічною безпекою зведене до імплементації “Green deal” – заходів Європейського зеленого курсу з метою досягнення європейським континентом кліматичної нейтральності.

Кліматична нейтральність вказує на те, що продукт або послуга або не виробляє жодних парникових газів у суто математичному значенні, або поглинає з атмосфери рівно стільки ж парникових газів, скільки віддає в атмосферу.

До основних парникових газів в атмосфері Землі відносяться пара води (Н₂О), вуглекислий газ (CO₂), озон (О₃), оксиди азоту, метан (CH₄) та хлорофлуоровуглеводні.

Просто для існування сама по собі людина має дихати. При чому добре відомо, що будь-які фізичні та психологічні навантаження – невід’ємні складові роботи збільшують частоту дихання.

За визначенням дихання – це процес, який забезпечує надходження до організму людини кисню, використання його в окиснювальних процесах і видалення з організму вуглекислого газу.

Таким чином поки що, до тих пір поки до “виробництва” продукту чи послуги залучаються люди, про кліматичну нейтральність можна говорити лише з точки зору балансу (виділення парникових газів НЕ перевищує (дорівнює або менше за) їх поглинання) і лише для певної території (більшої чи меншої) де, на якій, відбувається процес “виробництва”.

Такими територіями можуть бути/стати ЕКО-Індустріальні парки.

Авторські визначення щодо сутності саме ЕКО-Індустріальних парків як основи реагування, відновлення та стійкості на/по відношенню до сучасних викликів, які були детально обговорені на робочій зустрічі ініціативної групи у складі Загороднюка Ю.В., Загороднюка К.Ю., Бондаря О.І., Брук-Левінсона Е.Т., Галушкіної Т.П., Лісового К. А., Ніроновича Н. І., Новікова М.Г., Филипчука В.Л., Яцика М.В., Хорощака С.В., що відбулася 16 квітня 2024 року у форматі Zoom конференції та подальшого голосового обміну думками, пропозиціями, наводимо далі.

“ІНТЕГРОВАНА СИСТЕМА ЕКО-ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ” – ПРОЄКТ ВАРТОВИХ ЦИВІЛІЗАЦІЇ (ЕКО-ПОСЕЛЕНЦІВ)

1. Еко-індустріальний парк – інфраструктурно автономна, кліматично нейтральна, самоокупна територія на якій розміщені та забезпечується діяльність підприємств з переробки промислових, побутових та сільськогосподарських відходів в товарну продукцію призначену в тому числі для рекультивації ландшафтів, ремедіації земель, реабілітації водних ресурсів і розвитку органічного землеробства.
2. На територіях Еко-індустріальних парків дозволяється розміщення поселень виключно Еко-поселенців: робітників переробних підприємств та інфраструктурних об’єктів, службовців управляючих компаній та обслуговуючого персоналу.
3. Еко-поселенці – це спільнота людей підібрана з урахуванням критеріїв добровільності та взаємосумісності, підготовлена на засадах взаємодоповнюваності та взаємозамінності, кожен повноцінний член якої отримав необхідні, як спеціальні (фахові): універсальні, технологічні, еколого-гігієнічні, так і інтегральні: управлінські, інноваційно-дослідницькі професійні компетенції та психологічно готовий у складі команди на власному досвіді роботи на дослідно-експериментальних проєктах (виробництвах) перетворювати їх у відповідну власну компетентність.
4. Місія Еко-поселенців полягає в перетворенні недружніх територій планети в території придатні для ведення органічного землеробства за допомогою адміністративно-фінансових механізмів Еко-індустріальних парків та найкращих доступних технологій захисту навколишнього середовища.
5. Недружні території планети – це території, які потребують ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного, техногенного, соціального та воєнного характеру, а також території після закінчення основної господарської діяльності та “заморожених” військових конфліктів.
6. Інфраструктура Еко-індустріальних парків має забезпечувати реалізацію основних технологічних та компенсаційних заходів:

– енергетичну автономність на основі максимально можливого використання відновлювальних енергоресурсів;

– повторне використання водних ресурсів на основі технологій аквакультури;

– компенсацію викидів парникових газів переробних підприємств та інфраструктурних об’єктів на основі технологій перетворення органічного вуглецю відходів на вуглекислий газ і вуглекислого газу на кисень.

7. Кожен з Еко-індустріальних парків – це дослідницький центр, який забезпечує імплементацію найкращих доступних технологій, що розроблені на основі концепції подвійної ефективності покращення виробництва – економічної та екологічної, та базуються на принципах ВАТ (Best Available Technics) та ВЕР (Best Environmental Practices) в реальних умовах.
8. Програма підготовки Еко-поселенців має включати набуття теоретичних знань, відпрацювання практичних навичок та отримання досвіду роботи в галузі застосування найкращих технологій, що розроблені на основі концепції подвійної ефективності покращення виробництва – економічної та екологічної, та базуються на принципах ВАТ (Best Available Technics) та ВЕР (Best Environmental Practices), в тому числі і подвійного призначення чи для використання на об’єктах подвійного призначення. Метою підготовки є опанування необхідного обсягу сучасних знань та практичних навичок щодо новітніх прогресивних технологій у сфері охорони довкілля, збалансованого природокористування та формування компетенцій та умінь для забезпечення ефективного поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також усвідомлення нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог екологічної безпеки та безпеки праці у галузі енерго-, водо- та теплозабезпечення.

Програма передбачає отримання слухачами знань та навичок щодо:

• визначення рівня екологічної небезпеки на всіх стадіях виробництва та утилізації продукту;
• вибору та організації ефективних заходів захисту довкілля та охорони праці персоналу на виробництвах;
• нормативних вимог до якості різноманітних компонентів навколишнього природного середовища;
• розробки методів і засобів захисту довкілля та охорони праці персоналу на виробництвах;
• використання методів та способів запобігання природним і техногенним катастрофам;
• економічних аспектів раціонального використання природних ресурсів;
• аналізу стану навколишнього середовища та вплив його факторів на здоров’я різних груп населення;
• інтерпретації загальних закономірностей зв’язку здоров’я з факторами і умовами середовища життєдіяльності;
• володіння методами гігієнічної оцінки впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення.

9. Програма підготовки Еко-поселенців має включати також опанування навичками колективної самоорганізації, оборони та самооборони у випадках можливих спроб адміністративного та силового тиску з боку недружнього оточення.
10. Джерелами доходів Еко-індустріальних парків є надходження від державних та місцевих бюджетів, грантів, фінансової допомоги міжнародних та благодійних організацій, доходи від результатів власної господарської діяльності, в тому числі від продажу квот на викиди парникових газів.

Власне, питання, вирішенню яких була присвячена робоча зустріч фахівців, згуртованих ДЕА, і є грунтовною відповіддю на виклики, обговорені учасниками круглого столу “Забезпечення водопостачання в Україні в умовах війни: реагування, відновлення та стійкість” в Брюсселі 17 квітня поточного року, випрацьована концепція (вже обгрунтовано пріоритети, визначено пілотний об’єкт, обрано технології, сформульовано етапи дорожньої карти тощо) та сам проєкт (наведено далі) визначають роль та місце, прив’язку та адаптацію до реалій сьогодення та подальшого розвитку, виключно сталого, на засадах кліматичної нейтральності, зеленої економіки, екологізації.

Як учасники робочої зустрічі, так і круглого столу наголошували і на тому, що без еко-технологій, еко-рішень, належних практик, відповідного навчання, формування навичок командної роботи, самоосвіти, підприємливості, набуття необхідних професійних навиків, компетенцій, компетентностей подальший розвиток на засадах раціонального, кліматично нейтрального природокористування (інноваційні рішення нових викликів) є просто неможливим.

На робочій зустрічі 16 квітня 2024 року авторським колективом було вирішено оприлюднити, опублікувати вже наявні напрацювання щодо вирішення болючих нагальних питань державної, а можливо і міжнародної, ваги та прийняти участь (Презентація методу магнітної сепарація як основи природоохоронних технологій майбутнього) у цьогорічному конкурсі “Sikorsky Challenge”, винесши таким чином на “публічні експертизи” основні еко-технологічні та управлінські рішення, підготувавши та оформивши згідно відповідних вимог необхідні документи та матеріали.